Рекомендація N 36 Всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури "Збереження культурної спадщини всіх віків" 1982 р.
Конференція, нагадуючи, що культурна спадщина народу є однією з основних характеристик культурної та національної самобутності, а також відрубного культурного розвитку цього народу і регіону; вважаючи справою першочергової ваги збереження цієї спадщини; вважаючи також за необхідне заохочувати в усіх країнах знайомство з культурними цінностями і повагу до культурної спадщини народу з метою розвитку міжнародного взаєморозуміння й миру; беручи до уваги Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ( 995_157 ), Конвенцію про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (1970 року) ( 995_186 ) та Конвенцію про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (1972 року) ( 995_089 ); зважаючи на десять рекомендацій, прийнятих на генеральних конференціях ЮНЕСКО, а саме: Рекомендацію щодо міжнародних принципів, які застосовуються при археологічних розкопках (1956 рік) ( 995_237 ); Рекомендацію щодо найефективніших заходів забезпечення загальнодоступності музеїв (1960 рік) ( 995_243 ); Рекомендацію про збереження краси й характеру пейзажів і місцевостей (1962 рік); Рекомендацію про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному вивезенню, ввезенню та передачі права власності на культурні цінності (1964 рік); Рекомендацію про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт (1968 рік) ( 995_723 ); Рекомендацію про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини (1972 рік) ( 995_724 ); Рекомендацію про збереження і сучасну роль історичних ансамблів (1976 рік) ( 995_726 ); Рекомендацію про міжнародний обмін культурними цінностями (1976 рік) ( 995_725 ); Рекомендацію про охорону рухомих культурних цінностей (1978 рік) ( 995_727 ) і Рекомендацію про охорону та збереження рухомих зображень (1980 рік) ( 995_270 ); нагадуючи підпункт "g" пункту 2 Загальної резолюції 4/01 з програми, що належить до культури і засобів комунікації, прийнятої на двадцять першій сесії Генеральної конференції, яка стосується сприяння збереженню й популяризації всесвітньої культурної та природної спадщини людства; нагадуючи також резолюції, прийняті на двадцять першій сесії Генеральної конференції, а саме: Резолюцію 4/06 щодо Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини; Резолюцію 4/11 - про музеї в Асуані й Каїрі; Резолюцію 4/12 - про нові кампанії з охорони культурної спадщини; Резолюцію 4/12 - про збереження археологічного комплексу Тіра; беручи до уваги тенденцію до концентрації заходів зі збереження культурної спадщини тільки окремих періодів, замість здійснення широкого спектра заходів, що охоплювали б усю історію розвитку культури людства; беручи також до уваги, що культурна спадщина всіх віків, у т.ч. й сучасна, - є безцінним здобутком усіх народів світу, 1) пропонує державам-учасницям: a) прийняти і здійснювати національні законодавства з охорони й захисту культурних цінностей всіх століть; b) популяризувати культурні цінності цієї спадщини, поважати спадщину на національному й міжнародних рівнях і сприяти здійсненню заходів щодо збереження культурної спадщини; 2) рекомендує державам-членам: a) приєднатися до міжнародних конвенцій щодо охорони й захисту культурної та природної спадщини, зазначених вище; b) виконувати у своїх країнах рекомендації й резолюції Генеральної конференції ЮНЕСКО, що стосуються охорони й популяризації природної та культурної спадщини; c) значно активізувати двостороннє регіональне й багатостороннє співробітництво та популяризувати культурну спадщину всіх віків; 3) висловлює вдячність Генеральному директорові за його діяльність щодо охорони й популяризації всесвітньої культурної спадщини; 4) пропонує Генеральному директорові: a) у наступній дворічній програмі значно розширити, в рамках наявних ресурсів, програми зі збереження культурних цінностей, з підготовки кадрів та обміну міждисциплінарними експертами, які займаються питаннями охорони й популяризації культурної та природної спадщини всіх віків; b) значно активізувати співробітництво з усіма неурядовими організаціями, що займаються питаннями охорони всесвітньої спадщини; c) продовжити співробітництво ЮНЕСКО з Міжнародним дослідницьким центром зі збереження та реставрації культурних цінностей (Римський центр); d) розширювати далі, в рамках наявних ресурсів, можливості доступу до інформації та обміну документацією про збереження й популяризацію культурної спадщини, більшою мірою заохочуючи діяльність мережі національних чи регіональних центрів документації в усьому світі. Межправительственная конференция по вопросам политики в области культуры. Рекомендации Мехико относительно политики в области культуры. - Мехико, 1982. Україна в міжнародно-правових відносинах, книга 2, Правова охорона культурних цінностей, Київ, Юрінком Інтер, 1997