Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна. Дослідження історії переміщенння книжкової культурної спадщини України в період Другої світової війни

12 грудня 2015
Г.В.БОРЯК, Л. А. ДУБРОВІНА   Дослідження історії переміщенння книжкової культурної спадщини  України в період Другої світової війни

Проблема наслідків війни стосовно світової культури і національних культур різних народів тісно пов'язана з питанням втрачених та переміщених культурних цінностей як трофеїв. Зрозуміло, що дослідження долі бібліотечних фондів не можна відокремити від питання долі культурних цінностей в цілому в контексті нацистської політики в галузі культури, освіти, науки на окупованій території, повоєнного устрою Європи та політики держав стосовно культури. Разом з тим специфічність бібліотечної культурної спадщини, специфіка історії формування і змісту бібліотечних фондів, їхньої класифікації, складність обліку - все це потребує окремого розгляду.

У державах, створених внаслідок розпаду СРСР, багаторічне замовчування теми відносно історії культурних цінностей було порушене лише в 90-х роках, коли розпочався процес деідеологізації суспільства та розсекречування архівних документів. Саме тоді вивчення цього питання і, в тому числі, - бібліотечних втрат набуває об'єктивного характеру.

У центрі уваги дослідників опинилися факти загибелі культурних цінностей, явного та прихованого цілеспрямованого перерозподілу в міжнародних масштабах книжкових колекцій та зібрань державами-учасницями війни, а також питання відносно воєнних трофеїв, у тому числі й бібліотечних фондів, вивезених як у Німеччину, так і з її території. Хоча Відомство військової адміністрації США в Німеччині здійснилo у 1945-1948 рр. безпрецедентне за масштабами повернення награбованих нацистами культурних цінностей, знайдених на території англійської та американської зон окупації, в історії переміщення бібліотечних фондів залишилося багато нез'ясованих й досі таємниць, вирішення котрих є неможливим без грунтовної архівної реконструкції джерельної бази дослідження цього питання.

Історіографія зазначеної теми має коротку історію, однак це не применшує її складності.

Одразу по війні, по свіжих слідах, було опубліковано низку загальних описових статей про стан бібліотек у період окупації. Серед них - повідомлення Д. Тацької та Т. Марківської про БАН та Бібліотеку ім. ВКП(б)1. У цих статтях емоційно висвітлювалася діяльність бібліотек за часів окупації; сьогодні вони викликають винятково історіографічний інтерес. Публікації про втрати бібліотек під час війни спиралися на матеріали газетних статей та агітаційні публікації періоду війни та повоєнного часу, документи республіканської Надзвичайної державної комісії з розслідування злочинів окупантів та встановлення збитків, заподіяних під час війни, які значною мірою мали однобокий характер, оскільки фіксували загальний обсяг втрат, а зведені акти, опубліковані у відкритому друці, не містили детальних матеріалів, зібраних на місцях2.

Надалі ця тема дуже поверхово висвітлювалася лише в підручниках та загальних працях з історії бібліотек та бібліотечної справи у рамках курсів з історії бібліотечної справи. Огляди 80-х років (Н. Ф. Королевич та З. В. Гімальдінова3) мали занадто побіжний й узагальнений характер.

Постановочний період

На початку 90-х років, із створенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей (нині Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України), ця проблематика активізується. У період загального захоплення цією тематикою виникає багато так званих "постановочних статей", де проблема переміщення й повернення бібліотечних цінностей висвітлювалася вперше. На цьому етапі було досліджено загальні питання повернення бібліотечних фондів в Україну (це, зокрема, праці таких дослідників, як О. Федорук, В. Врублевська, А. Корнієнко, О. Александрова, Л. Андрієнко, Г. Ковач, Ю. Лазаренко, М. Воробей, А. Бровкін, Н. Малолєтова, Л. Дубровіна та ін.).

У цей самий період починається вивчення правових аспектів проблем реституції у контексті норм міжнародного права (В. Акуленко, А. Мироненко, С. Кот); виходять друком збірки нормативно-правових документів щодо реституційних процесів та трофеїв війни4.

Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України разом з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України організувала ряд конференцій, круглих столів, нарад з питань повернення культурного надбання України, на яких широко висвітлювалися зазначені проблеми, завдання, перспективи. Організаційна роль цього періоду мала велике значення для визнання проблеми, хоча більшість статей, опублікованих внаслідок обговорення цього питання, або висвітлювала проблему в цілому, або ж оприлюднювала певні факти загибелі чи вивезення книжкових скарбів з України, а також розглядала окремі питання джерельної бази теми, правові аспекти реституції.

У бібліотечній справі загальна постановка питання була реалізована у програмній статті В. Врублевської та О. Александрової "Знайти, відновити, зберегти: підхід України до проблеми розкрадених книжкових багатств"5. У статті А. Бровкіна "Фонди ЦНБ ім. В.І. Вернадського: втрати під час Другої світової війни і проблеми пошуку" було поставлене питання про необхідність вивчення джерельної бази, в тому числі окупаційних архівів, що зберігаються в Москві, Києві, архівів США, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії, а також про створення бази даних бібліотечних втрат6. Констатація питання про реєстрацію втраченого та формування баз даних властива також статтям Л. Андрієнко7. Окремі відомості про втрати вузівських бібліотек і, зокрема, наукової бібліотеки Київського університету ім. Тараса Шевченка наведено в статті Г. Ковач8.

Питання стосовно поодиничного книгознавчого обліку та експертизи, паспортизації книжок, створення облікової бази даних піднімалися в статтях І. Лосієвського, О. Більницької, Л. Дубровіної, О. Соханя9. Автори цих досліджень акцентували увагу на обліку найціннішої категорії книжок - стародруків, цінних та рідкісних видань, рукописів, ідентифікація котрих вимагає копіткої роботи з встановлення їхнього походження та цінності.

Напрями вивчення долі культурних цінностей на базі камеральних методик та проблеми дослідження історії архівних документів було визначено Г.В. Боряком під час роботи у рамках Бременського проекту "Доля культурних цінностей, вивезених з СРСР під час Другої світової війни"10. Практичний досвід роботи з реалізації Бременського проекту щодо грунтовного опрацьовування джерельної бази проблеми повернення музейних цінностей (а власне на реєстрацію переміщених мистецьких цінностей і був переважно спрямований проект) показав складність роботи з вивезеними бібліотечними фондами. Автор спеціально відзначив проблемність обліку книжкових фондів з причин узагальненого опису в документах як німецького, так і американського походження (відомості про бібліотечні фонди подавалися або на колекційному рівні, або загалом "книжки та рукописи").

Поряд із позитивними наслідками такого підвищеного інтересу до теми виникли і негативні явища. Можливість доступу до забороненої теми (іноді не без кон'юнктурних міркувань) спричиняла ситуації, коли на обмеженому ареалі виявлених поспіхом документів виникали узагальнення щодо бібліотечної справи періоду окупації в цілому11. Недостатній стан вивчення проблеми призводив до частих повторів, помилок, наприклад, щодо претензій на вивезені цінності, які насправді вже давно перебувають на території України. Необізнаність з історією бібліотечної справи визначила й те, що до втрат війни було віднесено й фонди, які ще задовго до війни законним шляхом перемістилися з одних бібліотек до інших12.

Повідомлення про втрати бібліотечних фондів базувалися на документах відомчих архівів бібліотек (головне, на актах про втрати фондів під час окупації, що складалися бібліотечними комісіями), а також інших документах згаданої Надзвичайної комісії13. Деякі публікації містили архівні відомості, однак без точних посилань на конкретні справи та аркуші, що взагалі було притаманне виданням того періоду14. На жаль, переважна більшість авторів статей не враховувала опубліковані німецькими дослідниками матеріали, зокрема, М. Комаровські та Н. Мюллера15, а також Ульріке Гартунг, яка написала декілька праць, присвячених тотальній грабіжницькій діяльності команди Кюнсберга16, складним питанням трофейних фондів Г. Шьобеля та багатьом іншим17.

Поки у середовищі українських бібліотекознавців тривав постановочний період, до вивчення цієї проблематики прилучається відома американська дослідниця, знавець радянських - російських та українських - архівів Патриція Кеннеді Грімстед, яка мала доступ до західних архівів і водночас була блискуче обізнана у загальних питаннях політики СРСР у галузі культури.

Першу невеличку брошуру Патриції Грімстед початку 90-х років ХХ ст., підготовлену за участю Геннадія Боряка, також можна вважати постановчою. Однак у ній було розглянуто принципові питання щодо реституційних процесів, показана складність проблеми, її багатоаспектність, необхідність грунтовного вивчення загальної політики рейху, організації вивезення матеріалів нацистами, діяльність радянської адміністрації у період та після війни, повоєнні рішення та реституційні процеси в Європі тощо. Було висвітлено основні напрями нацистської політики в галузі переміщення культурних цінностей та опубліковано документальні свідчення про переміщення культурних цінностей, в тому числі і деяких бібліотечних колекцій України під час Другої світової війни з Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Бундесархіву в Кобленці (ФРН), відділу рукописів (нині - Інститут рукопису) Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Національного архіву США18.

Патриція Грімстед, Н.М. Яковенко та Г.В. Боряк у 1993 р. здійснили спеціальну археографічну експедицію до Опави, де у 1944-1945 рр. переховувалися деякі вивезені з України архівні та бібліотечні фонди, якими опікувався відомий український діяч бібліотечної та архівної справи М.В. Геппенер, і у спеціальному дослідженні певною мірою висвітлили питання стосовно переміщення деяких бібліотечних колекцій України в контексті загальних питань культурних цінностей, порушили важливі проблеми реконструкції архівних фондів, що складають джерельну базу вивчення цього питання19.

Дослідження джерельної бази проблеми стосовно долі бібліотечних фондів як одного з чинників культурних цінностей

Постановочний період в історіографії питання вивезення книжкових фондів України під час Другої світової війни тривав п'ять-шість років, поки не стала зрозумілою необхідність переходу від ейфорії до грунтовного осмислення питання як з методологічного боку, так і з боку копіткої архівознавчої діяльності в галузі реконструкції документальної й, передусім, архівної бази проблеми.

Як правило, в роботах, присвячених втратам матеріальних та духовних цінностей, бібліотечні фонди згадуються лише побіжно, а джерельна база цього питання взагалі не розглядається. У загальних публікаціях неміцьких документів останніх років щодо України ці аспекти не знайшли відповідного висвітлення20.

Одним із перших грунтовних проектів, який розкрив важливість проблеми, було дослідження українськими й німецькими вченими питань повернення культурних цінностей з американської зони окупації. Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського разом з німецькими колегами взяв участь у так званому Бременському проекті "Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни"21, присвяченому виявленню архівних документів щодо історії переміщення музейних цінностей.

У ФРН при Дослідницькому центрі по Східній Європі Бременського університету була створена зі своїми завданнями Робоча група для реалізації проекту "Доля скарбів мистецтва, вивезених з СРСР під час Другої світової війни" (далі - БРГ), яка спрямувала свою діяльність на виявлення архівних матеріалів і документів у ФРН, Україні, Білорусії та Росії, які відображали б історію переміщених цінностей та дозволили б простежити їхню подальшу долю, зокрема, повернення до СРСР. Її очолив проф. Вольфганг Айхведе.

Групою було здійснено комп'ютерне опрацювання унікального за інформативністю документального масиву, що зберігається у Федеральному архіві в Кобленці - Картотеки мистецьких об'єктів (Property Card Art) з позначкою "українські музеї", що була складена в 1945-1948 рр. реституційними структурами Відомства військової адміністрації США в Німеччині (Office of Military Government of the United States - OMGUS) і нині знаходиться у фонді Мюнхенського центрального збірного пункту (BA В323, "Treuhand Vervaltung für Kulturgüt München"). Картотека налічує 4500 карток, на яких надзвичайно детально подана інформація про десятки тисяч музейних експонатів та деяких бібліотечних збірок, які було вивезено нацистами з України і які американській адміністрації вдалося розшукати по різних сховищах у цій окупаційній зоні, сконцентрувати в Мюнхені, ідентифікувати, описати, частково реставрувати і повернути власникам.

Звертає на себе увагу наявність серед суто музейних експонатів - ікон, картин, скульптур, археологічних пам'яток - бібліотечних та архівних матеріалів, картографічних та фотодокументів, які, на жаль, як правило, описувалися сумарно, на відміну від музейних цінностей. Наведемо для прикладу деякі анотації на матеріали, відправлені до радянської зони окупації 3-м транспортом: "плани церков - 22 [...] 5 метрів актів [...] ящик з фотонегативами [...] 3,5 м актів [...] 13 пакунків з рукописами і 46 ящиків з фото [...] 1 м фотонегативів [...] 50 рулонів карт ... з архівів [...] 1,5 м актів [...] документи і фото в 25 ящиках [...] 0,60 м актів [...] архівалія, рукописи, книги, каталоги в 19 ящиках [...] 3 м актів, 125 фото, карти і плани, 2 ящики + 1 м актів [...] 0,33 м актів [...] 2 плани (реконструкція Києва, Софія) [....]. Книги і рукописи : 112 книг, 240 книг, 115 книг, 100 книг [...] 26 рукописів 18-19 ст. [...] 20 томів і архів [...] 12 ящиків з рукописами, картами, книгами [...]" тощо (В323, № 498).

Книжкові та архівні матеріали у Мюнхенському збірному пункті представлені в незначному обсязі, тому на них не були спеціально розроблені системи змістового опису. Вони описувалися сумарно, як було показано вище; зазначався лише тип пам'ятки: манускрипт / друк / мікрофільм / фотокопія, негатив, позитив, відбиток.

Цей проект вперше показав реальний шлях до пошуків втрачених та переміщених цінностей: необхідно було провести подвійний облік бібліотечних колекцій та окремих унікальних книг і рукописів - за американськими джерелами (картотекою; транспортними списками, актами передачі матеріалів з американської до радянської зони окупації), з одного боку, та обліковими документами на відсутні цінності з архівів українських музеїв, бібліотек, - з іншого. Відповідно, ідентифікація і співставлення об'єктів, що були передані американською адміністрацією до радянської зони окупації, але не повернулися в Україну, може визначити вектор подальших розшуків - цього разу вже у російських та музейних сховищах. На жаль, цю роботу з боку української сторони не було проведено, а Бременський проект завершився публікацією результатів опрацювання мюнхенської картотеки у вигляді бази даних на компакт-диску, а згодом - збірника матеріалів22.

Одним з перших новий погляд на евакуацію культурних цінностей на Схід, що базувався на вивченні радянських архівних фондів періоду війни та окупаційних німецьких архівів, висловив М. Коваль23.Серед іншого він аналізував і питання вивезення з українських бібліотек книжкових колекцій.

Серед істориків, які вивчали питання джерельної бази переміщення бібліотечних культурних цінностей в контексті загальної політики щодо архівів, бібліотек та музеїв на матеріалах київської частини архіву Розенберга, слід назвати Т. Себту, яка спеціально досліджувала ці питання24. Слід назвати публікацію документів харківських учених "Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни", а також довідкове видання Д. Мєшкова (передмова написана разом з дослідницею історії організації архівної справи під час окупації в Україні М. Дубик) "Дніпропетровські архіви, музеї та бібліотеки в роки Другої світової війни", - хоча й незначне за обсягом, однак містить концентровану інформацію про документи з фондів обласного музею щодо діяльності бібліотек, конфіскації та вивезення бібліотечних фондів. Довідник побачив світ у серії "Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї", започаткованій Державним комітетом архівів України та Національною академією наук України25.

За матеріалами російської частини фонду Розенберга М. Бойцов та Т. Васильєва опублікували картотеку "Z" Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга - своєрідний реєстр культурних об'єктів, що підлягали вивезенню з території Росії, України, Білорусії, складений у 1941-1942 рр. У картотеці зафіксовано й українські бібліотечні фонди, хоча й побіжно - подано лише загальні відомості за вказаний період, а облік та вивезення продовжувалися й надалі26.

Одночасно продовжила свої дослідження Патриція Грімстед. На матеріалах архівів різних держав (російських, польських, чеських, французьких, англійських, угорських, голландських, американських) вона видала низку наукових праць щодо проблеми переміщення культурних цінностей. Нею вперше простежено долю деяких архівних, бібліотечних та музейних цінностей за матеріалами спеціальних служб американської військової адміністрації в США, що займалися поверненням до Радянського Союзу культурних цінностей, виявлених в американській зоні окупації. Її останню фундаментальну працю "Трофеї війни та імперії: Архівна спадщина України. Друга світова війна та міжнародна політика реституції" було видано під грифами Українського наукового інституту Гарвардського університету, Державного комітету архівів України, Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України в 2001 р.27

Монографія отримала високу оцінку істориків, як така, що допомагає здійснити низку практичних кроків у розв'язанні стратегічної проблеми повернення й реконструкції національної архівної спадщини України в контексті міжнародного права та історичних реалій. Книга має цінний довідковий апарат - найповнішу бібліографію з питань переміщення культурних цінностей (монографії, статті, публікації документів, переліки втрачених культурних цінностей, матеріали конференцій та симпозіумів тощо), а також містить публікацію текстів рекомендацій, конвенцій і резолюцій ООН, ЮНЕСКО, МРА щодо охорони та реституції культурних цінностей (1978-1991), звіт про реституцію радянських культурних цінностей Управління військової адміністрації США в Німеччині (OMGUS); перелік міжнародних правових актів - міждержавних угод, резолюцій, конвенцій (1907-1996), національних законодавчих актів та інших правових норм, рекомендації конференції з проблем реституції культурних цінностей, що відбулася під егідою ЮНЕСКО в Києві в 1996 р. тощо28. Хоча об'єктом дослідження є, в першу чергу, архівні фонди, у книзі містяться й певні згадки про рукописні та книжкові фонди бібліотек, оскільки нацистська політика вивезення та повернення архівних та бібліотечних фондів провадилася одними й тими самими відомствами і структурами.

З'являються й наукові праці, пов'язані з вивченням складу та змісту джерельної бази питання переміщення культурних цінностей, вивчення архівних фондів, що зберігаються в Україні. Серед них - публікація Н. Малолєтової та Л. Дубровіної, в якій автори розглядали питання джерельної значимості звітів про діяльність Крайової бібліотеки (1942-1943), утвореної нацистами на базі БАН УРСР та наукових бібліотек Києва, а також підготували публікацію документів, що висвітлювали нацистську політику щодо вивезення бібліотечних фондів з окупованих східних територій у 1941-1944 рр. і формування у зв'язку з цим Східної бібліотеки і Центральної бібліотеки Вищої школи у Німеччині29.

Огляд архівних джерел з історії бібліотек України на базі Колекції мікрофільмів КМФ-8, що розкривають частину фондів архіву Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга із збірки Бундесархіву в м. Кобленці, був зроблений Н. Кашеваровою30. Цю частину фонду було вивезено за океан Управлінням військової адміністрації США в Німеччині (OMGUS). До 60-х років документи зберігалися і копіювалися у Національному архіві США, звідки оригінали було передано до Німеччини. Мікрофільми цих документів нині зберігаються в ЦДАВО України31. У статті було поставлено проблему реконструкції фонду Розенберга за його частинами в архівах міст Києва, Москви, Берліна та вивчення на цій базі питань бібліотечної справи.

Дослідження в галузі історії бібліотечної справи та реституційних процесів

Серію спеціальних праць російського дослідника бібліотечної справи О. Мазурицького присвячено історії бібліотечної справи в СРСР, і тому у них висвітлено й факти з історії бібліотек України. Зокрема, в монографії "Книжные собрания России и Германии в контексте реституционных процессов"32 згадувалося в загальному контексті про Україну, подано деякі відомості про переміщені фонди, організацію їхнього поверення в 1945-1947 рр. У книзі розглядалися питання генези ідеології пограбування культурних цінностей на окупованих територіях, осмислення подій, понять і контексту проблеми "трофеїв", узагальнюються основні напрями діяльності нацистської окупаційної адміністрації. Автор також наводить, хоча й неповну, однак показову статистику: подає перелік бібліотек і книжкових зібрань, відправлених представниками Комітету культпросвітустанов з радянської зони окупації до Радянського Союзу, складений на базі документів Державного архіву Російської Федерації (рос. - ГА РФ). Автор опрацював також фонди Архіву Російської академії наук, інших державних та відомчих архівів Російської Федерації, а також, що важливо, - ЦДАВО України (фонд Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга, ф. 3676), відомчий архів Міністерства культури України, білоруські архіви. Доступу до "Особового архіву" він не отримав. У центрі уваги автора - складність процесів "повернення трофеїв" ("реституційний тупик"). У монографії наводиться значний за обсягом російський бібліографічний матеріал з питань реституції культурних цінностей.

На жаль, автору бракує знайомства з фундаментальними працями західних, а також українських дослідників у галузі реституції, що, на нашу думку, дещо погіршило видання. Разом з тим він звернув увагу на багато професійних питань, що стосувалися бібліотек та бібліотечних фондів. Особливо слід відзначити, що він розглянув правові і моральні аспекти питання повернення трофейних фондів через призму діяльності Російської Державної Думи, позиції громадськості та російського уряду щодо питань трофейних культурних цінностей, що важливо для України з огляду на спільність історії вивезення культурних цінностей Німеччиною, питань повернення фондів, багато з котрих поверталося через столицю СРСР. Ним же поставлені питанння координації діяльності бібліотек Росії та України з питань культурних цінностей, переміщених під час Другої світової війни33.

Значення наукового центру з вивчення історії бібліотек у період війни останнім часом набуває Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Тут починається грунтовне вивчення історії бібліотек м. Києва та бібліотечної справи у період нацистської окупації на базі архівних документів німецької окупаційної влади та Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга34.

Наукові праці Н. Малолєтової та Л. Дубровіної написані на значній кількості документальних джерел, виявлених в архівах окупаційного періоду, що зберігаються в ЦДАВО України та Державному архіві Київської області, передусім, це фонди нацистських окупаційних влад та органів місцевого самоврядування, що зберігаються у ЦДАВО України (ф. 3206 - рейхскомісара України та ф. 3676 - Оперативного штабу рейхсміністра окупованих східних областей Розенберга); Державному архіві Київської області (ф. Р-2356 - Київська міська управа; ф. Р-2412 - Музей-Архів переходової доби). Автори концентрують свою увагу на бібліотечній політиці окупаційної влади в цілому у бібліотеках і бібліотечній справі Києва, зокрема на долі Бібліотеки Академії наук УРСР, а також комплексного бібліотечного комбінату - Центральної бібліотеки рейхскомісара України і Крайової бібліотеки, де були зібрані фонди усіх наукових бібліотек Києва, в тому числі й бібліотек вищих навчальних закладів. Водночас у згаданих працях висвітлюється також розширене коло аспектів історії бібліотек та бібліотечної справи періоду окупації, зокрема, питання матеріально-технічного стану бібліотек, розгортання робіт з обліку бібліотек та бібліотечних фондів Києва та системи Академії наук України, організація обслуговування бібліотеками окупаційної влади, книгообмін з бібліотеками й видавництвами рейху, організацію бібліотек для німців, виставок, а також масштабну діяльність щодо аналізу фондів з метою їхньої оцінки для відкриття масових бібліотек в Україні і цензурного перегляду на предмет вилучення неблагонадійної та шкідливої для рейху літератури. Розкрито й діяльність Київської міської управи та органів місцевого самоврядування в галузі бібліотечної політики, збереження кинутих напризволяще бібліотечних фондів тощо.

Іншим грунтовним виданням Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського є нещодавно опублікована монографія О. Онищенка та Л. Дубровіної, присвячена історії Бібліотеки Академії наук у 1941-1964 рр. У монографії, що продовжує попереднє видання з історії Бібліотеки тих самих авторів за період 1918-1941 рр. (1998 р.), послідовно розглянуто історію головної бібліотеки України - БАН УРСР (нині - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського) напередодні окупації, в евакуації, під час нацистської окупації, в останні роки війни та повоєнний період.

Характерною особливістю монографії є те, що питання вивезення культурних цінностей фундаментально розглядаються авторами у контексті загальної історії бібліотек та науки, культури, освіти у період окупації, розкривається організаційна діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, показані масштаби організації бібліотечної справи, поповнення та перерозподілу бібліотечного фонду у перші повоєнні роки, розкрито факти повернення вивезених фондів України. Це дало можливість скласти реальне уявлення про вивезені та повернені фонди бібліотеки в цілому.

Вперше розкрито й функції БАН УРСР як головного центру накопичення та перерозподілу повернутих у 1945-1948 рр. фондів - бібліотечних колекцій та зібрань, знайдених на територіях Німеччини, Румунії, Польщі, Чехо-Словаччини35. У дослідженні поставлені й питання перерозподілу бібліотечних фондів як всередині України між бібліотеками у повоєнний період, так і поза її межами (між Польщею та Україною). У монографії показано, що поняття наслідків війни не обмежується з'ясуванням втрат та вивезених і неповернутих фондів. Автори використовують поняття "повоєнний перерозподіл фондів" між бібліотеками, показують негативні наслідки для культури в цілому результатів руйнації системи бібліотек, реструктуризації бібліотечного фонду України, що не могло не відбитися на бібліотечній справі упродовж наступних двох десятиліть.

Діяльність Національної парламентської бібліотеки України у період війни досліджувалася С. Зворським у колективному історичному нарисі "Літопис Національної парламентської бібліотеки України", що базується, переважно, на опублікованих документах і матеріалах М. Коваля, спогадах Т. Марковської, статтях Н. Малолєтової та Л. Дубровіної36. Хоча цей огляд і не має самостійного джерелознавчого значення для узагальнення матеріалу щодо Бібліотеки, яку спіткала трагічна доля в період війни, він однак є важливим для подальших досліджень в цьому напрямі.

Історія переміщення фондів різних бібліотек України періоду війни також вийшла за межі постановчих питань і піднялася на рівень опрацювання архівних джерел, зокрема, щодо бібліотечної справи м. Києва періоду окупації (Н. Малолєтова та Л. Дубровіна)37, харківських бібліотек та долі приватних колекцій (І. Лосієвський та І. Плахтій)38.

Одночасно простежується доля окремих фондів інших наукових бібліотек України, що значно постраждали внаслідок війни. Передусім слід назвати бібліотечні збірки Львова, - це особлива тема у питанні переміщених культурних цінностей України, тісно пов'язана із Польщею. У першу чергу, це стосується Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника (дослідження Л. Крушельницької, О. Онищенка, Л. Дубровіної)39. У Польщі тему вивезення Оссолінеума досліджує М. Матвіюв40. Доля бібліотечних фондів Львівського державного університету розглядалася О. Луцьким41.

Розвиток інформаційних технологій значно поширює можливості оперативного розповсюдження інформації, зокрема, формування електронних ресурсів в Інтернеті, в тому числі українського походження.

Питання загальної історії переміщення трофейних фондів із залученням західних архівних документів активно висвітлюються й на сторінках електронного Міжнародного бюлетеня "Трофеї війни" ("Spoils of War"), але український аспект реституційних проблем поки що не знайшов належного висвітлення, на жаль, - через відсутність дописувачів з України, адже бюлетень є відкритим для цілого світу42.

Загальну бібліографію питання грунтовно опрацьовано у працях Патриції Грімстед. На сайті Міжнародного інституту соціальної історії в Амстердамі опубліковано електронний бібліографічний довідник американської дослідниці з повнотекстовими публікаціями більшості з них включно (Displaced Cultural Treasures as a Result of World War II and Restitution Issues: A bibliography of publications byPatricia Kennedy Grimsted. First published January 31, 2002: ). На сайті Державного комітету архівів України опубліковано електронний бібліографічний довідник з акцентом на український аспект проблеми (Г. Боряк, А. Кисельова, Л. Одинока, Р. Романовський, А. Слободніченко. Проблеми втрачених та переміщених архівів, бібліотек, музеїв: матеріали до бібліографії. - К., 2002).

Проблеми подальшого дослідження долі бібліотечних фондів

Отже, нині про бібліотечні втрати України періоду війни в цілому написано багато праць з різних аспектів історії бібліотек та переміщених книжкових фондів. Багато напрямів так і залишилося на рівні постановки проблеми. Однак почалося й опрацювання джерельної бази українських архівів, передусім, вивчення долі фондів у період окупації безпосередньо на основі документів фондів окупаційної влади: рейсхскомісара України та Оперативного штабу окупованих східних областей, а також документів міських управ, що зберігаються в обласних архівах Київської, Харківської, Дніпропетровської областей.

У центрі уваги українских дослідників, головне, опинилися окремі проблеми долі бібліотечних фондів переважно у період окупації та діяльності американської адміністрації в галузі повернення культурних цінностей в 1945-1948 рр. Однак сьогодні можна констатувати, що ці питання вивчені фрагментарно і не складають цілісної картини. Вважається, що період грунтовного вивчення історії бібліотек та долі книжкових фондів тільки почався. Головна перешкода - розпорошеність джерельної бази, яка, у свою чергу, також є результатом війни. І справа не лише в окупаційних архівах Розенберга або Коха, хоча ці документальні комплекси є відправними у справі дослідження переміщених фондів. Історія книжкових фондів має бути розглянута у зв'язку із загальною політикою в галузі культурних цінностей та реституційними процесами після війни. Дослідження історії бібліотечної справи показало тісний взаємозв'язок багатьох процесів у галузі освіти, науки, культури, що впливали на концепцію вивезення фондів, відшкодувань втрат та трофейних матеріалів як у період війни, так і після неї. Це потребує вивчення не лише окупаційних архівів, а й архівних матеріалів з цього питання країн-союзників.

Архів рейхсляйтера Розенберга опинився в декількох архівосховищах різних держав: в містах Берліні, Кобленці, Києві, Москві; архів Рейхскомісаріату України в повному обсязі не зберігся. Найбільший комплекс окупаційних архівів нині зберігається в Києві. Патриція Грімстед провела значний пошук документальних фрагментів переміщених фондів переважно за матеріалами архіву рейхсляйтера Розенберга, а також документів нацистських організацій, котрі дали б можливість вивчити увесь процес реструктуризації бібліотечних колекцій та зібрань, а також встановити втрачені назавжди фонди, простежити шляхи та з'ясувати долю книжкової спадщини як під час війни, так і після неї внаслідок реституційних процесів.

Цілком очевидно, що не всі фонди, переміщені на територію Німеччини, було повернуто в Україну. Управління американської зони вирішило виключити з реституцій радянським країнам власність, що належала єврейській культурі, емігрантам, країнам Балтії. Тому, хоча українська спадщина єврейської культури частково повернулася в УРСР, все ж долю значної кількості зібрань юдаїки та гебраїки досі не встановлено. За попередніми даними Патриції Грімстед, вони потрапили до деяких єврейських наукових центрів та інститутів в Єрусалимі, Нью-Йорку, Вашингтоні43. Не встановлено історію деяких фондів, що належали емігрантам і відповідно розглядалися, як приватна власність людей, які постраждали від більшовизму.

Майже не досліджувалися процеси повернення фондів в Україну через радянську зону окупації Німеччини, куди й були передані усі документи та знайдені в американській зоні окупації бібліотеки. Відомо, що архів Радянської військової адміністрації в Німеччині (рос. - СВАГ) лише нещодавно почав розсекречуватися у Москві (у зв'язку з спільним російсько-німецьким проектом); українські дослідники ще не мали можливості працювати з його розсекреченими документами. Опрацювання документів цього архіву дозволило б простежити долю бібліотечних фондів, що повернулися в Україну через союзні структури в Москві. Це особливо важливо у зв'язку із необхідністю для України складання Реєстру втрачених культурних цінностей (слід відзначити, що Державним комітетом архівів України завершується реалізація першого етапу масштабного проекту, наслідком якого стане багатотомне видання "Національний реєстр втрачених і переміщених під час і після Другої світової війни архівних фондів"; за неповними даними реєстр налічує близько 20 тис. фондів).

Дослідження історії НБУВ, що була одним з найзначніших пунктів централізованого повернення книжок, показують, що значна частина фондів з окупованої союзниками Німеччини надійшла до України через Москву, однак цей масив літератури не ідентифікується за існуючими документами. Так, у 1945 р. до БАН надійшло через Москву 7 вагонів книжкових фондів (745 тек), з котрих 234 ящики було передано бібліотекам Білоруської РСР44.

У серпні-жовтні 1946 р. БАН одержала 13 вагонів з радянською літературою й газетами. У документах міститься інформація, що з одержаної літератури повернуто бібліотекам інститутів АН УРСР та іншим київським бібліотекам до 15 тис. томів й відкладено власникам 22 куб. м книг і журналів. Решта складалася з газет - 60 куб. м, літератури єврейськими мовами - 87 куб. м, вітчизняної літератури без бібліотечних печаток або з печатками неіснуючих бібліотек - 60 куб. м45. 24 жовтня 1947 р. до СРСР було відправлено 2341 теку. Один транспорт (8 вагонів) був відправлений з Москви до Києва46. 7 січня 1948 р. БАН УРСР отримала через Відділ техпостачання АН УРСР партію вивезеної нацистами літератури загальною вагою 6 тонн. При розборі виявилося, що ця література була дійсно вивезена з різних бібліотек Києва та інших міст УРСР під час тимчасової нацистської окупації (за змістом - "технічна література 20-30-х років ХХ ст.")47.

Питання щодо книжкових фондів з печатками "нині неіснуючих бібліотек" потребує пояснення. В основі проблеми - облік історико-культурних фондів напередодні війни, які вважалися неактуальними. До таких фондів, як правило, відносилися дореволюційні бібліотеки та колекції ліквідованих царських установ й окремі приватні колекції осіб, які емігрували у період громадянської війни та української революції. Багато з них були сконцентровані в 30-х роках за відповідними постановами РНК у декількох книжкових сховищах. За браком часу у бібліотеках не проводився облік та штампування цих зібрань, вони зберігалися у фондах концентрації. Якщо на ці фонди була відсутня достовірна інформація, вони не поверталися, а у разі повернення (якщо не збереглися цілісні комплекси) проходили процедуру перерозподілу через обмінно-резервні фонди між різними бібліотеками за принципом передання дублетних примірників в бібліотеки, що постраждали під час війни.

Недослідженим залишається повернення книжкових фондів з Румунії, Польщі, Чехії та Словаччини. Разом з тим НБУВ отримувала ешелонами книжки з цих країн у 1945-1946 рр. Важливо врахувати ті обставини, що передані безпосередньо радянською адміністрацією в Німеччині, а також із англійської та американської зон окупації архівні і бібліотечні цінності в 1944-1946 рр. за браком часу та кадрів не проходили відповідного документального оформлення. Це показує, що необхідно ретельно вивчати тогочасні транспортні документи з місць відправлення.

Не опрацьоване також питання стану бібліотек після нацистської окупації України, а також повоєнного розподілу бібліотечних фондів. Це є важливим, оскільки повернення фондів відбулося вже після складання актів про матеріальні збитки і втрати, а ці акти, як правило, розглядаються сучасними дослідниками без відповідної кореляції з документами пізнішого часу.

Бібліотечна справа та національне культурне надбання стало об'єктом як стихійних пограбувань у період воєнних дій, так і цілеспрямованої політики знищення та організованого вивезення культурних цінностей, які супроводжувалися руйнацією історично складеної структури національної культури та її джерельної та книжкової бази. Проблема історії бібліотек та руйнації бібліотечних фондів має розглядатися в трьох історичних взаємопов'язаних періодах: у період бойових дій та напередодні окупації, у період окупації, після окупації в контексті повернення фондів, а також повоєнного перерозподілу бібліотечних фондів у СРСР. Це дозволить висвітлити проблему в її повноті і завершеності.

Нині реституція бібліотечних фондів має базуватися на ретельному розшуку бібліотечних колекцій та зібрань, що належали українським бібліотекам напередодні війни і незаконно опинилися в інших державах. Попередній облік таких колекцій та зібрань має спиратися на: а) довоєнний обліковий апарат бібліотеки та архівні документи відомчого архіву; б) згадки та вказівки в німецьких документах окупаційних архівів, передусім, у найцінніших за змістом - фондах Оперативного штабу Розенберга, спеціально створеного для організації вивезення культурних цінностей, а також фондах рейхскомісара України; в) повоєнні документи з питань реституційних процесів, що зберігаються в різних архівах європейських держав та Російської Федерації (нині це найскладніша проблема); г) встановлення втрат книжкових фондів, що постраждали внаслідок бойових дій та знищення напередодні окупації за наказом радянського уряду.

Найважча проблема пов'язана з обліком вивезених в евакуацію, залишених на окупованій території, втрачених під час військових дій та свідомо знищених фондів за вказівками радянської і німецькою влади, а також вивезених у Німеччину та Румунію бібліотек та книжкових фондів, фондів, що були повернуті, і тих, що не були повернуті до СРСР. Проведення такого обліку має базуватися на копіткій роботі кожної бібліотечної установи з архівними документами, що відображають стан фондів напередодні війни, документами евакуаційного та поевакуаційного періодів, а також періоду після війни, коли фонди частково були повернуті. Основною обліковою одиницею може стати назва бібліотеки, з якої вивозилися фонди як загальні, так і колекційні, а також окремі книжкові раритети, які взагалі надзвичайно важко ідентифікувати, оскільки багато з них "осіли" у приватних колекціях, будучи вибраними з історично складених фондів.

Однак, завершуючи нарис, слід зазначити, що перші грунтовні дослідження цього процесу вже почалися. Незабаром виходить спільне видання Національної академії наук України, яку представляє Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, та Центрального державного комітету архівів України, який представляє Державний архів вищих органів влади та управління України, - анотований покажчик документів з фондів ЦДАВО України (ф. 3206 - рейхскомісара України та ф. 3676 - Оперативного штабу окупованих східних областей рейхсляйтера Розенберга), а також Державного архіву Київської області (ф. Р-2356 - Київської міської управи; ф. Р-2412 - Музею-Архіву переходової доби). Це фундаментальне довідкове видання дозволить простежити історію вивезення бібліотек м. Києва (а також тих, що переміщувалися через Київ) до Німеччини і водночас відкрити нові перспективні напрями опрацювання архівних фондів з історії переміщених і втрачених бібліотечних колекцій України.

Сподіваємося, що грунтовний міжфондовий довідник "Бібліотеки Києва в період нацистської окупації 1941-1943 рр." започаткує новий напрям у дослідженні проблеми, що дозволить згодом провести масштабну реєстрацію, ідентифікацію, реконструкцію і, можливо, часткове повернення втраченої книжкової спадщини України.

  1. Тацька Д. П. Бібліотека Академії наук УРСР під час Вітчизняної війни // Наук. зб. Б-ки АН УРСР. - К., 1946. - № 1.- С. 1. - С. 65-68; Марковська Т. Бібліотека ім. ВКП(б) // Київ. правда. - 1943. - 26 листоп.
  2. Див.: Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні : Зб. документів і матеріалів. - К., 1963.
  3. Королевич Н. Ф. Бібліографія в Українській РСР у період Великої Вітчизняної війни // Українська радянська бібліографія. - К., 1980. - С. 87-91; Гімальдінова З. В. Бібліотеки України в роки Великої Вітчизняної війни // Бібліотекознавство і бібліографія - 1985. - Вип. 25. - С. 10-16; Вона ж. Бібліотечна справа на Україні у період Великої Вітчизняної війни (1941-1945) : Лекції для студентів з курсу "Історія бібліотечної справи в СРСР". - Х., 1963.
  4. Акуленко В. Міжнародно-правові аспекти проблеми повернення культурних цінностей, втрачених під час Другої світової війни // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи. - К., 1996. - Вип. 6 - С. 50-66; Мироненко А. Ф. Міжнародні правові норми повернення і реституції культурних цінностей // Бібліотечне краєзнавство у відновленні історичної пам'яті народу України. - К., 1998.-С. 159-164; Кот С. І. Національне законодавство та його відповідність міжнародно-правовим нормам у сфері охорони культурних цінностей як інструмент реституції та повернення національних культурних надбань // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи.- К., 1997. - Вип. 10. - С. 145; Україна в міжнародно-правових відносинах. - К., 1997.- Кн. 2: Правова охорона культурних цінностей; Акуленко В. І. Реституція культурних цінностей // Державотворення і правотворення в Україні: Досвід, проблеми, перспективи. - К., 2001. - С. 626-650; Акуленко В. І. На перехресті закону і совісті. - К., 2001; Він же. Культурна спадщина людства: Збереження та використання. - Л., 2002.
  5. Врублевская В., Александрова А. Найти, восстановить, сохранить: Подход Украины к проблеме возвращения расхищенных книжных богатств // Библиотека. - 1994. - № 12. - С. 4-7.
  6. Бровкін А. Г. Фонди ЦНБ ім. В. І. Вернадського: втрати під час Другої світової війни і проблеми пошуку // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи. - К., 1996. - Вип. 6. - С. 234-238.
  7. Андрієнко Л. Розвідка втрачених бібліотечних цінностей Херсонщини, як перший етап їх реституції // Там само. - С. 278-282.
  8. Ковач Г. Втрати бібліотечних фондів ВУЗами України. Пошуки, Проблеми. Перспективи // Там само. - С.316-320.
  9. Лосієвський І. Книгознавчі аспекти реституції бібліотечних фондів // Там само. - С. 309-312; Дубровіна Л. "Інтеллектуальне" повернення історичної спадщини: до проблеми опису та реєстрації документальної інформації в Національній архівній та бібліотечній автоматизованій системі України // Там само.- С. 261-270: Сохань О. Національна архівна інформаційна система та її місце у реституції культурних цінностей України // Там само. - С. 270-272; Більницька О. Проблеми формування банку даних про втрачені цінності бібліотек Одеси // Там само. - С. 272-277.
  10. Боряк Г. В. Бременський проект "Доля культурних цінностей, вивезених з СРСР під час Другої світової війни" (ФРН): Камеральні методики і проблеми дослідження історі архівних документів // Там само. - С.251-260; Він же. У рамках проекту "Доля українських культурних цінностей, вивезених з України під час Другої світової війни" // Арх. України. - 1993. - № 1/3. - С. 80-84.
  11. Прикладами підготовлених поспіхом праць є, наприклад, такі праці, як Лазоренко Ю. Доля бібліотек під час Другої світової війни // Бібл. вісник. - 1995. - № 6. - С. 8-10, а також вкрай недосконалий бібліографічний список: Реституція бібліотечних фондів : Бібліогр. список / Авт.-уклад.: С. С. Савченко, Ю. І. Лазоренко. - К., 1994. - 11 с.
  12. Так, у 1932 р. внаслідок купівлі з фондів бібліотеки ім. ВКП(б) до БАН УРСР перейшли колекції Д. та В. Юзефовичів, І. В. Лучицького та Д. С. Трощинського. Про незаконність переміщення цих колекцій після війни, очевидно не маючи у своєму розпорядженні достовірних відомостей та документів, пише Олена Александрова (Александрова O. Попередні підсумки діяльності бібліотеки по розшуку втрачених книжкових фондів // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи. - К., 1996. - Вип. 6.- С. 238-242). Про купівлю цієї бібліотеки БАН УРСР див.: Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1918-1941. - К., 1998. - С. 161-162.
  13. Див.: Матеріали круглого столу "Проблеми вивчення архівних матеріалів "Оперативного штабу Рейхсміністерства окупованих областей Сходу Розенберга" // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи - К., 1994. - Вип. 5; Матеріали національного семінару "Проблеми повернення національно-культурних пам'яток, втрачених або переміщених під час Другої світової війни". Чернігів, вересень 1994 // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи.- К., 1996. - Вип. 6.
  14. Александрова О. Попередні підсумки діяльності бібліотеки по розшуку втрачених книжкових фондів // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання перспективи. - К., 1996. - Вип.6. - С. 238-242; Корнієнко А. Про знищення та вивезення бібліотечних фондів України: факти та наслідки // Там само. - С. 66-73.
  15. Серед таких видань передусім слід згадати видання: Komorowski M. Deutsche Bibliothekspolitik in der Sowjetunion (1941-1944) // Bibliotheken während des Nationalsozialismus / Hrsg. P. Vodosek, M. Komorowski. - Wiesbaden : Kommission bei Otto Harrassowitz, 1989. - S. 475-484; Müller N. Okkupation, Raub, Vernichtung: Dokumente zur Besatzungspolitik der faschistischen Wehrmacht auf sowjetischem Territorium 1941 bis 1944.- Berlin: Militürverlag der DDR, 1980.- 431 S.
  16. Hartung U. Raubzüge in der Sowjetunion: Das Sonderkommando KЯnsberg 1941-1943.- Bremen: Ed. Temmen, 1997.- 135 S.; "Betr. : Sicherstellung": NS-Kunstraub in der Sowjetunion / Hrsg. v. W. Eichwede, U. Hartung.- Bremen : Ed. Temmen, 1998.- 263 S.
  17. Schöbel G. Eine kleine Geste an die Ukraine: Rückgabe von verschleppten Büchern // Displaced Books: Bücherrückgabe aus zweierlei Sicht: Beiträge und Materialien zur Bestandsgeschichte deutscher Bibliotheken im Zusammenhang von N S-Zeit und Krieg. - 2nd ed. - Hannover: Laurentius Verlag, 1999. - S. 68-74.
  18. Грімстед Патриція Кеннеді. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: Винищення архівів, бібліотек, музеїв / За участю Г. Боряка. - 2-е вид.- Л., 1992; Вона ж. Нищення українських музеїв, архівів, бібліотек у роки Другої світової війни / За участю Г. Боряка // Пам'ятки України. - 1994. - № 3/6. - С. 92-105.
  19. Боряк Г. В., Яковенко Н. М., Грімстед Кеннеді П. Меморіальна археографічна експедиція по Чехо-Словаччині: Слідами культурних цінностей, вивезених з України під час Другої світової війни // Український археографічний щорічник. - К., 1993. - Вип. 2. - С. 437-445.
  20. Україна в Другій світовій війні у документах : Зб. нім. арх. матеріалів / Упоряд. В. Косик. - Львів, 1997.- Т. 1.
  21. Боряк Г. В. Бременський проект "Доля культурних цінностей, вивезених з СРСР під час Другої світової війни" (ФРН): Камеральні методики і проблеми дослідження історі архівних документів // Там само. - С.251-260; Він же. У рамках проекту "Доля українських культурних цінностей, вивезених з України під час Другої світової війни" // Арх. України. - 1993. - № 1/3. - С. 80-84.
  22. "Betr.: Sicherstellung". NS-Kunstraub in der Sowjetunion / Wolfgang Eichwede, Ulrike Hartung (Hrsg.). - Bremen, 1998. - 264 S.
  23. Коваль М. Доля цінностей української культури, або залишковий принцип евакуації 1941-1942 рр. // Укр. культура. - 1994. - № 9/10; Він же. Доля української культури за "нового порядку" (1941-1944 рр.) // Укр. іст. журн. - 1993. - № 11/12. - С. 15-36; Він же. Пограбування та знищення фашистськими загарбниками музейних, архівних та бібліотечних цінностей України (1941-1944) // Повернення культурного надбання України : Проблеми, завдання, перспективи. - К., 1996. - Вип. 6. - С. 34-42.
  24. Себта Т. Київська частина матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга // Арх. України.- 1997.- № 1/6.- С. 53-73; Вона ж. Архівні джерела про українські культурні цінності, вивезені нацистами у роки ІІ світової війни : Дис. ... канд. іст. наук. - К., 2000. - Машинопис; Вона ж. Колекція документів Штазі як джерело дослідження долі українських культурних цінностей під час Другої світової війни // Арх. України. - 1995. - № 1/3. - С. 69-76; Вона ж. Документи Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга про діяльність в українських бібліотеках під час нацистської окупації // Наукові записки : Зб. наук. пр. молодих вчених та аспірантів. - К., 1999. - Т. 4. - С. 398-412.
  25. Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни: Документи / Упоряд. Я. Лосієвський та ін. - К., 1997; Дніпропетровські архіви, музеї та бібліотеки в роки Другої світової війни: анотований перелік документів і матеріалів / Упоряд. Д. Мєшков.- К., 2000. - 75 с.
  26. Картотека "Z" Оперативного штабу "Рейхсляйтер Розенберг". Ценности культуры на оккупированных территориях России, Украины и Белоруссии 1941-1942 / Изд. подг. М. А. Бойцовым и Т. А. Васильевой. - М., 1998.
  27. Grimsted P.K.Trophies of War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution. - Cambrige (Mass.), 2001. Першу частину праці було реферативно викладено українською мовою Л. Скрицькою: Скрицька Л. Патриція Кеннеді Грімстед про проблему возз'єднання української архівної спадщини: [Реферативний переклад першої частини праці П. Кеннеді Грімстед "Трофеї війни та імперії: архівна спадщина України" (2001)] // Студії з арх.справи та документознавства. - 2003. -Т. 10. - С. 20-31. Важливо згадати електронне видання на компакт-диску кобленських документів з грунтовною передмовою: U.S. Restitution of Nazi-Looted Cultural Treasures to the USSA, 1945-959. Facsimile Documents from the National Archives of the United States / Compiled by P.K.Grimsted National Archives and Records Administration. - Washington (D.C.) 2001.
  28. Боряк Г. В. Чи не час збирати каміння? (Думки з приводу виходу в світ книги "Трофеї війни та імперії...") // Арх. України. - 2001. - № 4/5. - С. 25-33.
  29. Малолєтова Н. І., Дубровіна Л. А. Звіти про діяльність Крайової бібліотеки Рейхскомісаріату України як джерело з історії бібліотек і долі бібліотечних фондів у період нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - К., 2001. - Число 6 (7), ч. 2: Збірка наукових праць та спогадів пам'яті відомого вченого, доктора історичних наук, професора Володимира Олександровича Замлинського. - С. 6-24; Вони ж. Нацистська політика щодо вивезення бібліотечних фондів з окупованих східних територій у 1941-1944 рр. і формування Східної бібліотеки і Центральної бібліотеки Вищої школи у Німеччині // Пам'ятки. Археографічний щорічник. - К., 2003. - Т. 4. - С. 46-68.
  30. Кашеварова Н. Г. Документальна колекція мікрофільмів нацистської окупаційної адміністрації на східних територіях як джерело вивчення діяльності Оперативного штабу А. Розенберга з вивезення бібліотечних фондів України // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - К., 2003. - Число 10, ч. 2: Збірка наукових праць пам'яті відомого вченого-історика, доктора історичних наук Михайла Брайчевського. - С. 277-286.
  31. Грімстед Патриція Кеннеді. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни. - С. 34; Grimsted P.K. U.S. Restitution of Nazi-Looted Cultural Treasures to the USSA, 1945-1959. Facsimile Documents from the National Archives of the United States. / P.K.Grimsted (compiled); National Archives and Records Administration. - Washington (D.C.), 2001.- (Pre-publication copy).
  32. Мазурицкий О. Очерки истории библиотечного дела периода Великой Отечественной войны, 1941-1945 гг.- М., 1995; Он же. Книжные собрания России и Германии в контексте реституционных процессов. - М., 2000. Бібліографію праць О. Мазурицького вміщено у книзі "Очерки истории...".
  33. Мазурицький О. Координація діяльності бібліотек Росії та України з питань культурних цінностей, переміщених під час Другої світової війни // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи. - К., 1996. - Вип. 6. - С. 301-308.
  34. Дубровіна Л. А. М. В. Геппенер - український архівіст і палеограф та його архівні матеріали у фондах ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України // Укр. археогр. щорічник. - К., 1993. - Вип. 2. - С. 32-36; Малолєтова Н. І., Дубровіна Л. А. Нацистська бібліотечна політика у період окупації Києва у 1941-1943 рр. і доля книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2000. - Вип. 5. - С. 139-172; Вони ж. Бібліотеки Києва у період нацистської окупації (1941-1943) // Бібл. вісн. - 2001.- № 3.- С. 2-18; Вони ж. Діяльність Київської міської управи в галузі бібліотечної справи під час нацистської окупації (1941-1942) // Там само - 2003. - № 3. - С. 17-28.
  35. Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1941-1964. - К., 2003.
  36. Зворський С. Л. Бібліотека у вирі війни (22 червня 1941 - 6 листопада 1943 р.) // Літопис Національної парламентської бібліотеки України. - К., 2001,. - Розд. 4: Бібліотека у вирі війни, ч. 2: Березень 1917-1943 р. - С. 130-151.
  37. Малолєтова Н. І., Дубровіна Л. А. Нацистська бібліотечна політика у період окупації Києва у 1941-1943 рр. і доля книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2000. - Вип. 5. - С. 139-172; Вони ж. Діяльність Київської міської управи в галузі бібліотечної справи під час нацистської окупації (1941-1942). // Бібл. вісн. - 2003. - № 3. - С. 17-28.
  38. Лосієвський І. Українські приватні колекції пам'яток друку та писемності у роки Другої світової війни // Культурні цінності України: Втрати. Шляхи повернення: Матеріали постійно діючого "круглого столу". - К., 1999. - Вип. 2. - С. 70-71; Плахтій І. С. Пограбування німецькими загарбниками музеїв, архівів і бібліотек Харкова в 1941-1943 рр. // Вісн. Харк. держ. акад. культури : Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 4.- С. 126-132.
  39. Крушельницька Л. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України: Документи, факти, коментарі. - Л., 1996; Онищенко О., Дубровіна Л. Доля бібліотеки Оссолінеум в історії України та Польщі у документах 1945-1946 рр.: Повертаючись до питань спільної історико-культурної спадщини // Бібл. вісн. - 2002.- № 2.- С. 2-31; Крушельницкая Л. К вопросу о собрании Оссолинеум // Военные трофеи : Междунар. электрон. бюл. - 1998. - № 5; Вона ж. Правда про Оссолінеум // Пам'ятки України: історія та культура.- 1994.- № 3/6.- С. 85-86.
  40. Матвіюв М. Евакуація польських зібрань зі Львова в 1944 р. // Арх. України. - 2001. - № 4/5.- С. 149-151; Matwijów, Maciej. Ewakuacija zbiorów ze Lwowa w 1944 r. // Rocznik Lwowski 1995/1996: 31-46; Lwowskie Ossolineum w listach Mieczysława Gśbarowicza z lat 1943-1946 // Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolinskich. - 1992, N 1. - S. 159-162; Mieczłsaw Gśbarowicz (1893-1984), ostatni dyrector lwowskiego Ossolineum // Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolinskich. - 1993. - N 2. - S. 9-71; Walka o lwowskie dobra kultury z latach 1945-1948. - Wrocaw, 1996.
  41. Луцький О. І. Доля бібліотечних цінностей Львівського державного університету в світлі нових фактів // Роль бібліотек, монастирів, соборів та інших установ у розвитку культури України: Тези наук. конф. - К., 1993. - С. 86-89.
  42. Див., наприклад: Коркмазова Е. Конференция "Библиотеки в период Второй мировой войны: судьбы коллекций, проблемы поиска и реконструкции" // Трофеи войны : Междунар. бюл. - 1999.- № 6. Електронна версія англомовного видання: Spoils of War: An International Newsletter (http://www.beutekunst.de/bremen/sow/contents.html); російський переклад під назвою "Трофеи войны" публікується на сайті Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури ім. М. Рудоміно (рос. - Всероссийская государственная библиотека иностранной литературы им. М. Рудомино) (http://spoils.libfl.ru/spoils). Див. також онлайновий каталог цієї бібліотеки "Перемещенные культурные ценности": http://www.libfl.ru/restitution/bd1.html; порівн. інші спеціальні Інтернет-ресурси з проблеми, наприклад, Legal Resources on the Spoils of War/International Protection of Cultural Property (Universytet Вikaho): http://www.lib.uchicago.edu/~llou/spoilsofwar.html U.S. Restitution of Nazi-Looted Cultural Treasures to the USSR, 1945-1959: Facsimile Documents from the National Archives of the United States / Compiled with an Introduction by P.K. Grimsted. Foreword by Michael J. Kurtz. CD-ROM edition. - Washington, DC: GPO, 2001.
  43. U.S. Restitution of Nazi-Looted Cultural Treasures to the USSR, 1945-1959: Facsimile Documents from the National Archives of the United States / Compiled with an Introduction by P.K. Grimsted. Foreword by Michael J. Kurtz. CD-ROM edition. - Washington (D.C.): GPO, 2001. - P. - 41-54 [Компакт-диск].
  44. Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 670, арк. 76; спр. 657, арк. 43.
  45. Там само, спр. 671, арк. 3.
  46. Там само, арк. 85-86.
  47. Там само, спр. 703, арк. 15. Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, 1941-1964. - К., 2003.

http://www.archives.gov.ua/Archives/Publication/Boriak_Dubrovina.php