Сергій КОТ «Колекція Кенігса» в контексті переговорів між Україною та Королівством Нідерланди щодо повернення культурних цінностей, втрачених внаслідок Другої світової війни

16 жовтня 2016

Джерело: Кот С. «Колекція Кенігса» в контексті переговорів між Україною та Королівством Нідерланди щодо повернення культурних цінностей, втрачених внаслідок Другої світової війни // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – № 22. – С. 107–115.

У статті висвітлюється історія походження всесвітньо відомої збірки старовинних рисунків, відомою як «Колекція Кенігса» та дискусія щодо її повернення Україною до Королівства Нідерланди.

Оцінюючи перебіг переговорів між Україною та Королівством Нідерланди щодо повернення до останньої частини «Колекції Кенігса», яка опинилася в Україні після Другої світової війни, слід зазначити, що вони базувалися на визнанні сторонами Лондонської декларації від 5 січня 1943 р. країн-учасників антигітлерівської коаліції про визнання недійсними будь-яких актів (як примусових, так і добровільних) передачі прав власності на майно, включно і культурні цінності, що були вчинені на окупованих територіях. Цей документ є головним універсальним міжнародним правовим актом, який не має термінів давності. Тому, якщо виходити з цього правового акту, рано чи пізно Україна мала вирішувати питання про повернення цієї колекції до Нідерландів. Отже, сам факт повернення колекції не може бути засуджений.
Разом з тим, є очевидним, що процес переговорів між Україною і Нідерландами щодо повернення вказаної колекції та ухвалення відповідних рішень української сторони відбувалися також не достатньо прозоро та поспіхом, були зорієнтовані на тимчасову кон’юнктуру. Тому ця передача надзвичайно цінної колекції відбулася як односторонній акт і без врахування інтересів України. Зокрема, в процесі переговорів урядом не було враховано, що в Роттердамі в Музеї Бойманс, куди поверталася «Колекція Кенігса», перебуває два малюнки А. Дюрера, вивезені під час німецької окупації зі Львова, зокрема, «Кінь в профіль» та «Приготування до похорону Христа». Україна могла на взаємній основі домагатися розгляду справи щодо повернення цих малюнків, тепер така можливість втрачена. Окрім того, була порушена процедура здійснення міжнародних актів. Зокрема, станом на час розгляду питання про долю рисунків колекції між Україною та Нідерландами не було укладено жодного документа, ратифікованого парламентом. У тому числі, в сфері культурного співробітництва та, зокрема, в сфері повернення втрачених культурних цінностей. Тому розпорядження Кабінету міністрів України від 18.03.2004 р. № 151р «Про повернення Урядові Королівства Нідерланди творів з колекції Кенігса» може бути потрактоване як таке, що суперечить ст. 7 Закону України «Про міжнародні договори України» (12.12.1993 р.), за якою «2. Ратифікації підлягають міжнародні договори України:... е) про історичне та культурне надбання народу України».

 

Текст див. нижче у PDF:
 

Сергій КОТ «Колекція Кенігса» [256 KB]